ВС висловився щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою

SevlushFoods

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше надане їм право користування земельною ділянкою.

Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. 

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №  908/1947/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області  звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного реєстратора Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «П» про:

Визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора про реєстрацію іншого речового права та їх обтяжень та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права;

Зобов`язання ТОВ «П» повернути Кирилівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Кирилівської сільради земельну ділянку;

Звертаючись з позовом, позивач зазначав, що відповідач-2 своєчасно не здійснив переоформлення права постійного користування земельною ділянкою, як це було визначено п. 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу,  а припинення Колективного сільськогосподарського підприємства «П» є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке було наявне у останнього на підставі державного акта від 30.04.1995. Водночас ТОВ «П» не може бути постійним землекористувачем земельної ділянки, виділеної КСП «П», в силу положень ст. 92 ЗК України.

Позивач зазначав, що державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою за відповідачем-2 була проведена на підставі листа від 17.07.2018 відділу в Якимівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, який не може бути підставою для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування землею від 30.04.1995, виданого КСП «П», з якого неможливо встановити, що земельна ділянка, зареєстрована за відповідачем-2 на праві постійного користування, входить до масиву земель, раніше переданих КСП «П» у постійне користування за вказаним актом.

Рішенням Господарського суду Запорізької області, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду, позов задоволено в повному обсязі.

Щодо державного акта на право постійного користування землею від 15.05.1995 в якості документа, на підставі якого було проведено державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування), суди зазначили, що: з самого державного акта неможливо встановити правомірність набуття та використання на праві постійного користування спірною земельною ділянкою ТОП «П»; земельна ділянка площею 122,9134 га є новосформованою земельною ділянкою та зареєстрованою за результатами проведення інвентаризації у 2013 році; технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області не надана; встановити, що земельна ділянка відноситься до земель, які були надані у постійне користування КСП «П» на підставі державного акта на право постійного користування землею від 15.05.1995, не є можливим за відсутності технічної документації.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві — без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

При цьому Конституційний Суд України вказав на таке:

— Пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов’язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається «відповідно до закону», що є неконкретним у зв’язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення.

—   Конституційний Суд України вважає, що встановлення обов`язку громадян  переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди, до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України.  У зв’язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку;

— громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою;

— Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.

У зв’язку з викладеним ВС дійшов висновку, що  право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов’язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

ВС зазначив, що  поза увагою судів першої і апеляційної інстанції залишився зміст самої позовної заяви Кирилівської сільради та обставини, викладені у ній позивачем, а також долучені до позовної заяви докази. Зокрема, суди не надали оцінку тим обставинам, що позивач сам  у позовній заяві посилається на те, що ТОВ «П» всупереч вимогам чинного законодавства не було здійснено своєчасного переоформлення права постійного користування спірною земельною ділянкою, та лише 17.07.2018 подано документи для проведення державної реєстрації права постійного користування, однак в силу положень статті 92, пункту «в» частини першої статті 141 ЗК України відповідач-2 не може набути в порядку правонаступництва право постійного користування земельною ділянкою, а також докази, долучені позивачем до позовної заяви, на підтвердження вказаних обставин.

Як було зазначено вище, громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом, разом з тим, за відсутності достеменно встановлених обставин стосовного того, що спірна земельна ділянка не входить до масиву земель, наданих КСП «П» на праві постійного користування згідно з Державним актом, передчасним є висновки судів стосовно наявності підстав для повернення спірної земельної ділянки позивачу.

Верховний Суд скасував рішення Господарського суду Запорізької області і постанову Центрального апеляційного господарського суду та направив справу на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Источник: https://sud.uаhttps://sud.ua/ru/news/publication/192079-vs-vislovivsya-schodo-pereoformlennya-prava-postiynogo-koristuvannya-zemelnoyu-dilyankoyu