Інтерв’ю СЕО AgroGloryTime Дар’ї Новгородкіної про діяльність компанії та нові технології фінансування агробізнесу

– Розкажіть, будь ласка, про історію Вашого підприємства.

Ще в далекому 2001 році мій партнер Павло Дробишев, перебуваючи у відрядженні на Закарпатті, зіткнувся з вражаючим фактом – найбільший колишній радгосп-завод області перебував у цілковитих злиднях і животінні. Знаючи Павла, як серйозного бізнесмена, тодішнє керівництво області та трудовий колектив умовили Павла купити тодішній радгосп-завод ім. Ілліча. Шевченка (нині ВАТ АПГ “Закарпатський сад”). Підприємство було повністю зруйноване і розкрадене. Але залишався найважливіший актив – вічне право користування 2000 гектарами земель на стратегічно і логістично ключовій ділянці – кордоні Румунії, Угорщини та України. Крім того, залишався величезний (понад кілометр) підвал, вирубаний у скелі – колись винне сховище місцевого короля і колекція винних бочок (бут) у цьому сховищі.

Тому підприємство було куплено. Тоді здавалося, що маючи такі потужності для багаторічної витримки коньячних спиртів, саме побудова коньячного заводу дасть поштовх до розвитку всього підприємства.

У коньячний завод Павло вклав свої 10 мільйонів доларів і ще близько 150 млн доларів – іноземні інвестори. І перший новозбудований коньячний завод повного циклу (від вирощування винограду до роздрібного продажу ковзанів) запрацював 2003-го року.

Були використані як традиційні методи обробки коньячних спиртів і купажування, так і інноваційні, що істотно покращують якість, розроблені українською академією аграрних наук – витримка на дубі, іонізація, обробка холодом і теплом, фільтрація фосфоетилом целюлози. Смак був приголомшливий – неодноразово робили на спір у ресторанах сліпі тести нашого коньяку, порівнюючи з Мартелем і Хеннесі.

Виявилося, що виробництво справжнього коньяку перебуває на межі рентабельності, крім того, всі силові та бюрократичні органи щодня шикувалися в чергу до Павла з простягнутою рукою і погрозами закрити підприємство. Після того, як Північний Кіпр за хабар пробив у Кабміні поставки пшеничного спирту з барвниками на українські коньячні заводи, – виходу було два – припиняти коньячний бізнес або лити фальсифікат, який був на порядок дешевшим, а споживачеві важко пояснити, чому коньяк аналогічної зірковості з аналогічним сертифікатом коштує вдвічі дорожче.

Ми прийняли невигідне, але принципове рішення про зміну спеціалізації. І перейшли на овочі, які виявилися на порядок рентабельнішими і спокійнішими. Не вистачало тільки ресурсу. Маючи досвід роботи з банками (на виробництво коньяку ми взяли і віддали 20 мільйонів доларів), ми зрозуміли, що це шлях самовбивчий, і почали залучати прямі інвестиції за різними, вигаданими нами, схемами. Рентабельність вкладень інвесторів доводили до 100% річних, у чому можна переконатися, адже всі вони сидять у нашому відкритому чаті в Телеграм.

Але це вже не історія, а актуальність…

– Тепер трохи про Вас особисто …

Взагалі-то я музикант, піаніст і концертмейстер. Але освіта в мене менеджерська. Зіткнувшись у 2015-му з проєктом AgroGloryTime, я зрозуміла, що за допомогою інвестицій та інновацій можна досягти небувалої для агросектору прибутковості, капіталізації з розрахунку на 1 га землі та врожайності. Що за останні роки у нас непогано вийшло.

– Можна докладніше про інвестиції та інновації?

Ще Генрі Форд говорив – “фермер роками тягає воду в поїлку замість того щоб провести трубу. Витримувати таку безгосподарність вдається тільки завдяки винятковій рентабельності фермерської праці”.

Так от, у нас безгосподарності немає! Якщо ми вклали 200 тисяч гривень у гектар помідора, то ми отримаємо з нього 100 тонн органічного високоякісного, та просто смачного плоду. Далі рахуйте самі. Але це потрібен цілодобовий догляд, погодинне зрошення, сучасні елітні сорти і добрива, контроль шкідників, бур’янів і хвороб та ще багато іншого. Вулканічний ґрунт і мінеральний склад ґрунтів наших країв дає змогу отримати шикарний смак без застосування шкідливої хімії. Крім того, ми завозимо на грядки мул (мул) і гній (гній) з буйволиної ферми по сусідству.

Добрива ми використовуємо хелатні, фульвові та гумінові – вони навіть людині корисні і продаються як біодобавки.

Без правильного підходу з гектара і десяти тонн не збереш.

Те ж саме стосується і теплиць. Перед початком будівництва ми побували в Нідерландах, Німеччині, Ізраїлі та вивчили всі сучасні тенденції. Дещо використали у своїх конструкціях, дещо переробили, від дечого відмовилися.

– Наприклад?

Різноманітні технології контролю і збереження тепла, контроль вологості, кисню і вуглекислоти повітря ми взяли з різних розробок і допрацювали у своєму дусі.

Гідропоніку й аеропоніку поки відкинули – дорого, несмачно, великі ризики втрати врожаю, але експериментувати будемо.

Щодо досвітки кущів просто зараз проводимо експеримент, докладніше можна подивитися у нас в Телеграм каналі.

Є враження, що вся ця досвітка, у всякому разі для кущів (не розсади) огірків і помідорів – якась грандіозна афера. Результати експерименту всі скоро побачать.

Не забуваємо і про теплоізоляцію землі та авторську конфігурацію тепличного комплексу для енергоефективності. Дуже шкода, що у нас на ділянці немає термальних вод.

– Тепер давайте про інвестиції.

Девіз AgroGloryTime – завжди бути на крок попереду. Якщо пам’ятаєте, колись про зірку світового футболу киянина Олега Блохіна писали – він не робить нічого фантастичного, він робить те саме, що й усі, але перебуває на один крок попереду. Ось і ми беремо приклад з Олега Володимировича.

Уже 2020-го року нами було напрацьовано власні схеми прямого фінансування, про які можна детально дізнатися на нашому сайті https://sevlushfoods.com, і які дали змогу виплачувати інвесторам до 100% річних і водночас успішно розвивати підприємство.

Однак із приходом війни стало зрозуміло, що необхідно шукати нові, сучасні шляхи.

І саме криптофінансування стало нашою новою дорогою. Тепер, щоб бути на крок попереду, треба було розробити механізм токенізації реального бізнесу, який давав би нам змогу залучити максимальну кількість грошей – величина нашої ділянки практично не обмежує інвестиції, водночас токен має бути юридично забезпечений. Гарантовано зростати в ціні, гарантовано приносити прибуток інвестору.

– І як же цього вдалося домогтися?

Пройдуся по пунктах.

Юридичні гарантії – ми заявляємо в договорі публічної оферти на продаж токенів, що 100 000 токенів можна гарантовано обміняти на акції нашого головного підприємства. Наша емісія токенів перевіряється і реєструється в Комісії з цінних паперів і бірж США.

Навряд чи можна знайти краще юридичне рішення.

Забезпечення – наше головне підприємство вічно користується нашою ділянкою землі. Продати його неможливо, це не власність. Як писав Марк Твен – “купуйте землю, її більше не виробляють”.

Зростання токена. Частина з реалізованих AGT проєктів капіталізують підприємство. Тобто на залучені гроші будуються нові теплиці, грибниці, замкнуті рибники тощо. Їхня рентабельність забезпечує зростання кожного токена як частини капіталу підприємства.

Прибутковість токена. Особливість нашої моделі в тому, що на кожен токен раз на квартал виплачуються дивіденди в стейблкойні, які можна вільно витрачати або міняти на фіатну (звичайну) валюту. Незалежно від того, за скільки куплено токен, кожен долар вкладається і приносить прибуток. З фінансовим моделюванням і розрахунками ви можете ознайомитися на сайті компанії.

Навіть куплений за 3 долари токен буде приносити спочатку 10% річних, через кілька років дійде і до 100%, збільшившись у вартості в кілька разів. Треба розуміти, що фантастичного зростання все одно не буде, рентабельність потихеньку знижуватиметься через недостатню ємність ринку та інші чинники, які не враховуються в моделі. Але все одно прибутковість буде!

Але ж зараз, на пресейлі, ми продаємо токен у 100 разів дешевше!

– Тепер про насущне. Як вплинула війна на ваш бізнес?

Закарпаття найбільш захищена область України. Ми далеко, через гори, у нас немає військової, промислової або нафтової інфраструктури. Залізниці далеко від нашої ділянки. Через тимчасову окупацію Херсона, зниження імпорту з Туреччини, а також сотні тисяч біженців в області – ціни на продукцію вищі за минулорічні в 6-8 разів. І хоча нам потрібен мир і перемога, а не подібні переваги – зараз є всі умови для старту. Після перемоги поруч із нами повністю відкритий європейський ринок, я якраз повернулася з Гамбурга, уклавши низку перспективних контрактів на нашу продукцію. Європейці оцінили нашу якість!

– Що б Ви побажали читачам на завершення нашого інтерв’ю?

Той, хто хоче зберегти гроші від інфляції і змусити їх працювати, повинен їх вкласти в прозорий, особисто вивчений і рентабельний проєкт.

Той, хто хоче розвивати економіку України, не ризикуючи надмірно, має вкладати в надійні українські проєкти в безпечних геолокаціях.

Той, хто хоче забезпечення реальними необхідними цінностями, яких не вистачає, – має вкладати в сільське господарство.

Той, хто хоче юридичних гарантій, має шукати проєкт, забезпечений твердою заставою.

Той, хто хоче проєкт світового рівня і популярності, із залученням міжнародного капіталу, високою рентабельністю і відсутністю безглуздих банківських обмежень, має шукати серйозний криптопроєкт.

Думаю, далі продовжувати не потрібно?